417 погляди
Дівка йшла по парку і не випускала цигарки зі своїх губ. Їй хотілося пописати і саме тому вона згорнула в парк. Але рух тут виявилося максимально жвавим, по доріжці повз пробігали кудись поспішають мужики і матусі з колясками прогулювали дітей. Але їй не терпілося дочекатися, коли рух стихне хоч на хвилинку. І коли такий момент настав, вона не роздумуючи присіла у найближчих кущів, і задерши свою коротку спідницю, просто почала писати прямо собі під ноги, прекрасно розуміючи, що другої такої можливості у неї точно не буде. Вичавила всі до краплі, і з почуттям повного полегшення пішла далі.
